top of page

Восьмий день ОМКФ: презентації українських фільмів, обговорення майбутнього кіномереж і стратегія Держкіно

Восьмий день 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю знову подарував глядачам насичену програму кінопоказів та професійних подій. Київ перетворився на простір зустрічей для кіноманів та експертів: у різних програмах фестивалю відбувалися прем’єри, ретроспективи, конкурси й тематичні покази, які відображають розмаїття сучасного європейського та українського кіно.


День розпочався з демонстрації стрічки «Після вечірки» / After Party режисера Войтеха Стракатого, що увійшла до програми «Сімейні цінності: життя». У ретроспективах цього дня глядачі мали змогу переглянути одразу дві знакові роботи: «Король усього світу» / The King of All the World Карлоса Саури та «Так далеко, так близько!» / Far Away, So Close! Віма Вендерса.

Програму «Фокус на Польщу» представляли одразу два фільми — «Імаґо» / Imago режисерки Ольги Чайдаш та «Людина для всього» / The Assistant від Вільгельма Саснала й Анки Саснал. У межах блоку «Сімейні цінності: діти» було показано стрічку «Люкке після пологів» / Lykke Post Partum від Алексе Ландґрен і Карен Гелен Гауґард.


Український акцент цього дня забезпечила стрічка «Коли над морем спалахує блискавка» / When Lightning Flashes over the Sea режисерки Єви Нейман, що увійшла до програми «Одеський акцент». В Європейському конкурсі було представлено два фільми — «Смаколик» / Tasty режисерки Еґле Вертеліте та «Під сірим небом» / Under the Grey Sky режисерки Мари Тамкович.

Програма «Людська комедія» цього дня включала показ двох стрічок: «Божественні ліки» / Divine Remedy від Торкеля Гардарсона та Ерна Маріно Арнарсона та «Світ догори дриґом» / The World Upside Down від Ніколя Ваньє. У межах «Спеціальних показів» відбулася прем’єра документального фільму «ХЛІБНИЙ КАПІТАН УКРАЇНИ. Історія Вадатурського» / The Grain Captain of Ukraine. Story of Vadaturskyy режисера Олександра Гужелі. Режисер відзначив значущість постаті героя: «Сьогодні в українському кіно маємо дуже мало історій про сильних, видатних особистостей. Олексій Вадатурський був саме такою людиною. Він мав можливість і сміливість будувати економічну незалежність України — і саме в цьому полягала його сила».


Завершив кінодень перегляд стрічки «Музика буття» / Music of Being режисера Геннадія Черномашинцева, що увійшла до Національної документальної конкурсної програми. Продюсерка фільму Світлана Тульчинська поділилася історією створення:

«Коли режисер розповів мені ідею, вона одразу захопила. Ми пішли в продакшн, там нам порадили податися на грант від Держкіно — і, на диво, ми його отримали. Це було фінансування на 2022 рік, яке мало надійти в березні. Але почалася війна, і ми подумали, що історія завершилась. Та диво сталося вдруге: у липні 2024-го дізналися, що фінансування продовжено. Ми почали зйомки й одразу закохалися в наших героїв, у їхню музику, в прекрасне містечко Тетіїв. Ми зустріли надзвичайно тепле ставлення, і всі дуже пройнялися цією любов’ю. Тому нам хочеться, аби глядачі теж відчули в нашому фільмі ту любов, яку ми прагнули передати».

Окрім кінопоказів, восьмий день включав і професійну складову: відбувся майстер-клас «Топові поради для початківців-документалістів», під час якого учасники мали нагоду поспілкуватися з відомим режисером та документалістом Євгеном Афінеєвським.

У розмові Євген наголосив, що в основі його підходу — фокус на людських історіях: «У фільмах я не вибираю політичних персонажів, політичних фігур, намагаюся знімати звичайних людей: журналістів, волонтерів, лікарів. Це дає можливість встановити зв’язок між героями тут і цільовою аудиторією. Це те, чому я навчився у фільмі “Зима у вогні” — не знімати політиків, адже вони завжди просувають власні ідеї».

Говорячи про методику роботи, режисер підкреслив важливість структури та відбору персонажів: «Як я працюю: для початку є ідея, далі треба слідувати певній структурі. Мені потрібні персонажі, які водночас відсилають до подій минулого і відображають теперішнє. Для фільму, який буде презентований завтра, я провів розмови з більш ніж 50 дітьми, які або були викрадені, або зазнали поранень. Я намагався обирати тих, чиї історії найкраще показують брехню російської пропаганди, і хто прагнув повернутися додому, часто самостійно шукаючи шлях назад в Україну».

Він також згадав про міжнародний резонанс своїх робіт: «У нас був показ “Діти у вогні” у Парламенті Великої Британії — і саме він підштовхнув до запровадження нових санкцій. А невдовзі конгресмен США Майкл Маккол, попри політичний шатдаун, зробив важливу заяву на підтримку України. Тому ми відбираємо персонажів так, щоб створювати історію, яка не лише зворушує, а й закликає до дій».

Окрема увага була приділена драматургії документального кіно: «У фільмі має бути структура: початок, середина і завершення. Але водночас потрібні персонажі, які зв’язують різні сюжетні елементи. У “Діти у вогні”, який буде представлений на фестивалі, є вісім різних історій дітей, а об’єднавчим елементом стали їхні воєнні щоденники. Однією з громадських організацій вони були зібрані, і саме вони стали емоційним стрижнем фільму».

Завершуючи розмову, Євген Афінеєвський поділився особистими міркуваннями щодо українського кіно на міжнародній арені: «Я є членом академії й сам голосував за фільм Мстислава Чернова. Це єдиний фільм, який пройшов повний цикл дистрибуції. Якщо подивитися на цьогорічний Оскар, то побачимо: чотири з п’яти фільмів, що перемогли, потім отримали дистрибуцію. Ще у 2022 році я дізнався від Мстислава, що була домовленість із Associated Press, які допомогли йому просувати картину. Насправді «Оскар» — це змагання за видимість. У 2022-му все крутилося навколо теми війни в Україні, і це був справді визначний фільм. Я голосував за нього, бо ця тема особливо близька моєму серцю».


Поряд із кінопоказами тривала й професійна програма секції Film Industry Office. 1 жовтня в кінотеатрі «Оскар» проходив День українського кіно за підтримки Держкіно, який став ключовою подією восьмого дня фестивалю.


Програму відкрила масштабна презентація «Кіно об’єднує», де було представлено нові українські кінопроєкти, що реалізуються за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Захід став майданчиком для обговорення тенденцій розвитку індустрії та знайомства з найбільш очікуваними стрічками, які незабаром побачить глядач.

Програму відкрив режисер Максим Бернадський із презентацією фільму «Відбиття». «Ця історія і локальна, і глобальна, і дуже інтимна, але водночас загальна. Головна героїня Ірина, мати трьох дітей, успішна бізнеследі, опиняється перед важким вибором: рятувати родину чи рятувати країну. В перший день вона йде до територіальної оборони, далі — звільнення Бучі, Харківщини, втрата дому, втрати в родині й спроба відновлення», — зазначив режисер.

Продюсер стрічки «Вогонь трибун» Віктор Калатай розповів про унікальність теми фільму: «Це історія трансформації футбольних фанатів. Колись це була спільнота, яку часто переслідувала поліція, та згодом саме вони стали основою добровольчих батальйонів ще у 2014 році. А під час нової фази війни ще більше представників фанатської субкультури долучилося до ЗСУ».

Злата Єфименко та Анна Нігунова представили проєкт «Станеться», де режисерка стала також і головною героїнею. «Спершу фільм мав бути про моїх знайомих хлопців — там, на війні, й тут, у цивільному житті. Але зрештою продюсер запропонував зняти мою історію. Це дуже особливий досвід — знімати про себе й при цьому не думати про те, що ти в кадрі. Це вийшло як саморефлексія, яка поглинає навіть після завершення зйомок. Тому я й досі працюю з психотерапевтом. І зараз хочу використати хвилину свого виступу, аби вшанувати хвилиною мовчання наших полеглих», — сказала Анна.


Режисер Станіслав Сукненко презентував фільм «Азовсталь. Прихисток життя», присвячений історії родини захисника заводу. «Ми почали знімати у 2022-му, буквально за місяць після повномасштабного вторгнення. Хотіли зробити просту історію про те, як війна змінює людські стосунки, руйнує життя й родини. Це війна очима однієї звичайної родини, яку об’єднав «Азовсталь». Нашими героїнями стали мама, сестра та вчителька Дмитра Козацького. Коли ми почали, він ще був на «Азовсталі», а згодом — у полоні. Через їхні розповіді ми намагалися зафіксувати цей досвід», — розповів режисер.


Про свій дебютний проєкт «Втомлені» говорив Юрій Дунай. «Цей фільм про військових, які страждають на ПТСР. Про те, що це складний і довготривалий процес лікування, і якщо його не завершити, наслідки можуть бути трагічними. Я хотів показати труднощі повернення у цивільне життя й те, як цивільні часто не усвідомлюють масштаб проблем ветеранів», — наголосив автор.

Режисер Євген Матвієнко представив стрічку «Житє», акцентуючи на важливості позитивного посилу: «Мені здається, в наш непростий час важливо давати не лише рефлексію, а й надію. Щоб глядач виходив із залу не тільки з важкими думками, а й зі сподіванням на покращення».

Продюсер Євгеній Литвиненко презентував кримінальну комедію «Добре, що мама не знає»: «Фільм складається з чотирьох новел, кожна з яких розповідає історію одного з членів сім’ї. І всі вони, навіть не знаючи про це, взаємно впливають одне на одного, адже всі пов’язані з кримінальним світом».

Режисерка Юлія Біляк презентувала картину «Бачу тебе»: «Це історія про героя, який повернувся з фронту після реабілітації й намагається знайти себе в цивільному житті. Його підтримує брат — своїм гумором і силою».

Стрічку «Соліст» представив режисер Сергій Сторожев: «Цей проєкт народжувався протягом десяти років. Наше кіно не напряму про війну, але воно створене в контексті сьогодення. Фільми, які попри всі труднощі війни все одно знімаються, вже є перемогою українського кіно. І я вірю, що військовим також важливо дивитися щось, окрім того, що вони переживають на фронті».

Про картину «Лютий березень» розповів режисер Сергій Сотниченко: «Це найскладніший проєкт у моїй практиці. Ми знімали майже день у день ті події, які відбувалися в Ірпені, на тих самих локаціях. Більшість того, що ви побачите на екрані, я пережив особисто».

Авторка сценарію Анна Галицька презентувала проєкт «Лютий привіт»: «Це історія про люте кохання, яке зносить дах. Про заборонені почуття, коли чоловік закохується у дружину брата. Тут є і пристрасть, і біль, і зрада».


Проєкт «Соколине сяйво» представив Кирило Горобець: «Це романтична комедія, легка й водночас із серйозними підтекстами. Вона розповідає про протистояння двох великих готелів у Карпатах».

Сценарист Сергій Коротун презентував психологічний трилер «Всі відтінки спокуси»: «Події розгортаються у Львові 1987 року. Це час на межі епох: місто ще жило старими кам’яницями та прихованими таємницями, але водночас входило у нову добу».


У другій половині дня відбулася дискусія «Розвиток кіномереж за участі держави та міжнародної допомоги», у якій взяли участь ключові гравці індустрії: Ольга Пантелеймонова, керівниця і продюсерка продюсерської компанії UPHub; Наталія Байдан, генеральна директорка мережі кінотеатрів «Планета кіно»; та Вероніка Ясінська, очільниця Green Light Films. Учасники ділилися баченням того, як співпраця держави, приватних інвесторів і міжнародних партнерів може посилити доступ українців до сучасного кіноконтенту.


Завершила професійну частину дня презентація «Зміни в роботі Держкіно», яку провів голова Держкіно Андрій Осіпов. Він представив оновлені підходи до фінансування й підтримки кіновиробництва, наголосивши на необхідності прозорості, сталого розвитку індустрії та розширення можливостей для українських кінематографістів. «Держкіно має бути ближчим до кіно, ніж до «держ». Це головний креативний офіс української індустрії, із прозорими процедурами та зрозумілими правилами. Ми маємо прогресивний закон про державну підтримку кінематографії, і невдовзі з’являться зміни, які вдосконалять ключові механізми — від кешрібейтів до підтримки авторських і соціально значущих проєктів».


16-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбувається за підтримки 

Державного агентства України з питань кіно 

Європейського Союзу та Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Інституту Адама Міцкевича «Instytut Adama Mickiewicza» 

Польського Інституту у Києві

German Films 

У партнерстві із Goethe-Institut в Україні

Офіційний спонсор – ARARAT 

Офіційний автомобільний партнер – BMW Україна 

Генеральний партнер Film Industry Office – UPHub

Офіційний ювелірний партнер – Carrera Y Carrera

Генеральний технологічний партнер – Hisense 

Офіційний банк-партнер – Південний

Офіційний beauty-партнер – L'Oréal Paris 

Водний партнер – «ТМ Моршинська»

Офіційний партнер церемоній ОМКФ – міжнародна мережа б'юті-просторів G×Bar

Партнер вечірніх суконь – Rent A Brand

Партнер Film Industry Office – Cinema Sound UA Production

Генеральний медіапартнер – 1+1 media

Генеральний інформаційний партнер – Starlight Media 

Медіапартнер – телеканал ICTV2

Медіапартнер – телеканал 1+1 Україна 

Медіапартнер – MEGOGO

Інформаційний партнер – Київстар ТБ

PR партнер – NAME PR 

Fashion медіапартнер – ELLE

Благодійний партнер – БФ «Діти Героїв»

Партнер – TA Ventures

Партнер – ICLUB


Офіційні локації кінофестивалю 

Parkovy – це комплекс івент локацій світового рівня у самому центрі Києва

Кінотеатр «Жовтень»

Кінотеатр «Оскар»

Будинок Архітектора

Партнери Одеського міжнародного кінофестивалю

  • Facebook
  • Instagram
  • YouTube

БЦ "Олімпійський", вулиця Велика Васильківська, 72, поверх 7, Київ, Україна, 03150

©2023 від Odesa International Film Festival. Made in Ukraine 🇺🇦

bottom of page