На 16-му ОМКФ відбувся п`ятий день Film Industry Office

Одеський міжнародний кінофестиваль — це не лише кінопокази, а й масштабна індустрійна програма. В її межах уже традиційно працює секція Film Industry Office, яка триває паралельно з фестивалем та об’єднує професіоналів кіно з України й світу. Саме тут відбуваються дискусії про актуальні виклики індустрії, відповідальність митців і шляхи розвитку акторських кар’єр.

30 вересня дискусії продовжилися — учасники занурилися у розмови про створення публічного образу актора, роль агентів у розвитку кар’єри, значення документалістики та нові підходи до виробництва глядацького кіно.

У Великій залі день розпочався спеціальною дискусією «Яких історій потребує глядач сьогодні?», організованою кіноподкастом «Коли буде, як у Голлівуді?» телеканалу «Твоє кіно». Шоуранерка та сценаристка Тала Пристаєцька разом із режисером і шоуранером Євгеном Туніком поділили програму на кілька тематичних блоків.

У блоці «Глядацьке кіно, яке може» обговорювали, як створювати фільми, які знаходять контакт із широкою аудиторією. Спікери Олексій Тараненко, режисер стрічок «Каховський об’єкт» та «Я працюю на цвинтарі», і Анастасія Штейнгауз, директорка телеканалів ICTV та ICTV2 і керівниця Starlight Doc, говорили про баланс між авторським баченням і комерційною привабливістю продукту.

Блок комедії зосередився на головних хітах українського кіно сьогодні. Павло Остріков («Ти – Космос») наголосив на важливості дистанції у тематиках: «Можна тікати від сьогодення в різні сеттинги — в майбутнє або в історію. Також цікаво подивитися на сьогодення з іншої призми: як фантастика говорить про теперішній час, але це про майбутнє. Те саме і з історичним сеттингом — він дає дистанцію, щоб розміркувати над сьогоденням, водночас зберігаючи певну повагу та безпеку». Аркадій Непиталюк («Уроки толерантності») говорив про особистий досвід і тему гомофобії: «Ці теми мають бути твоїми власними, тому що тему гомофобії я сам прожив і пережив. Я не звинувачую людей у гомофобії, але показую цей недолік, бо сам його подолав і хочу, щоб інші теж змогли».

У блоці маркетинг у кіно експерти говорили про те, що недостатньо просто зняти фільм — його потрібно вміти продати. Олена Мартинова, маркетинг-директорка Starlight Media, підкреслила: «Я дуже наполягаю на тому, що кіно має дивитися двоє. Бо коли воно закінчується, по-перше, треба обійняти людину, а по-друге — пробачити її». Разом із нею у дискусії брали участь Надія Коротушка, продюсерка та керівниця дистрибуції FILM.UA Distribution, і Вероніка Ясінська, СЕО Green Light Films.

Блок документалістики висвітлював важливість неігрового кіно для української аудиторії. Максим Сердюк, продюсер та засновник Knife Films («Яремчук: Незрівнянний світ краси», «Океан Ельзи: Спостереження шторму»), разом із Дар’єю Бассель, головою індустріальної платформи Docudays UA і продюсеркою («Мирні люди», «Будинок зі скалок»), обговорювали, як документальні проєкти швидко реагують на актуальні події та потреби суспільства. Дар’я підкреслила: «Я точно прослідкувала цю кореляцію. На жаль, вона тісно пов’язана з початком повномасштабного вторгнення. Я бачила, як у моїй тусовці документалісти дуже швидко зорієнтувалися. За нових умов їм не потрібно було чекати на інструкції чи прогнозувати процес — вони були готові до роботи в екстремальних умовах. Тому документалісти майже відразу почали щось робити».

Далі учасники перейшли до розмови про етику та відповідальність у кіноіндустрії. Модераторка, журналістка Лєна Чиченіна, підняла питання, що стоять на перетині творчості та моральних орієнтирів. У дискусії взяли участь: кастинг-директорка Орина Петрова, акторка Анастасія Пустовіт, актор Артур Логай, адвокат і партнер юридичної компанії Miller Артем Крикун-Труш, продюсер Володимир Яценко, директорка з комунікацій та сталого розвитку Starlight Media Яна Гончаренко та керівниця і продюсерка компанії UPHub Ольга Пантелеймонова.

Кастинг-директорка Орина Петрова наголосила на важливості залучення до зйомок справжніх військових, коли йдеться про відповідні ролі, водночас окресливши межі для цивільних: «У першу чергу я пропоную, якщо є роль військового, дати її людині, яка дійсно має такий досвід. Якщо ж залучити військового неможливо через службу, тоді вже звертаюся до акторів, які можуть і хочуть це робити. Є й ті, хто свідомо відмовляється від таких ролей, кажучи: “Я не маю права грати військового, бо сам ним не є”», – зазначила вона.

Актор Артур Логай поділився досвідом роботи над проєктом, сценарій якого був змінений після початку повномасштабної війни: «Під час читки сценарію я буквально просив прибрати всі пафосні фрази про подвиги. Ми максимально очищали текст від зайвого пафосу, щоб залишити правдивість», – розповів він.

Яна Гончаренко, директорка з комунікацій та сталого розвитку Starlight Media, акцентувала на різниці між екранною естетикою та реальністю: «Коли ми заходимо у надмірну героїзацію, створюється образ воїна як високого, сильного, з бородою. Але українське військо дуже різноманітне. Я пригадую розмову з ветераном, який зізнався, що йому часто не вірять, бо він «не виглядає як ветеран»: без бороди, не високий, не накачаний. Це різноманіття дуже важливо відображати».

Акторка Анастасія Пустовіт наголосила, що саме театр іноді має більше можливостей для чесного зображення внутрішніх переживань людини на війні: «Театральна сцена, на мою думку, здатна глибше показати, що відбувається з людиною під час війни. У нас в «Отелло» немає романтизації ПТСР — навпаки, показана страшна реальність, коли людина не може контролювати себе, доки не почне лікування».

Адвокат Артем Крикун-Труш звернув увагу на юридичний аспект комунікації: «Якщо у своїх висловлюваннях ти подаєш факт, а він не відповідає дійсності й немає чим його підтвердити, людина має право звернутися до суду і захистити свою честь».

Продюсер Володимир Яценко додав, що готовність визнавати власні помилки перед аудиторією не є проявом слабкості: «Навпаки, це свідчення сили. Етичне вибачення за неправильні дії — важливий знак відповідальності перед глядачем».

Наступна подія — відкритий діалог «Створення публічного образу актора та шлях від епізодів до головних ролей». Модераторка Орина Петрова запросила до розмови Анну Давиденко, celebrity marketing manager і PR-агентку, та актора Олександра Рудинського. Вони поділилися досвідом формування впізнаваності й важливістю правильного позиціонування в кар’єрі.

Анна Давиденко наголосила, що робота з ім’ям актора залежить від етапу його професійного розвитку: «Коли ми почали працювати з Олександром, у нього вже була певна впізнаваність, і цим потрібно було грамотно керувати. Зараз моє завдання — навпаки зупиняти його від надмірної кількості інтерв’ю та публічних проявів, щоб менша кількість активностей приносила кращий результат. А от на початку шляху піарник має зовсім іншу задачу — зробити так, щоб актора знали в обличчя та ідентифікували його ім’я і прізвище».

Завершив день у Великій залі проєкт «Інститут кінозірок України» (Powered by UPHub). Під модерацією телеведучої Оксани Гутцайт обговорювали, як формувати нове покоління українських акторів і створювати інфраструктуру для розвитку зіркових кар’єр. Спікерами стали: керівниця та продюсерка UPHub Ольга Пантелеймонова, продюсер, режисер і сценарист Олексій Комаровський, керівниця управління виробництва художніх проєктів 1+1 Production Тетяна Шуліка, головна продюсерка серіального виробництва ICTV2 Ірина Храновська та співзасновниця креативної агенції NAME PR Тіна Завадська.

Ольга Пантелеймонова, керівниця та продюсерка UPHub, наголосила на важливості природності в публічному образі: «Моя рекомендація — підберіть до себе ключик, який буде органічним саме для вас. Найпопулярніші люди — це ті, хто чесні й відкриті зі своєю аудиторією. Як народжуються зірки? Це завжди по-різному, але зазвичай успіх приходить тоді, коли збігається бажаний образ актора з першою роллю, яка приносить йому популярність».

Режисер Олексій Комаровський закликав замислюватися над сенсом майбутньої слави: «Раджу ставити собі питання: “Якою зіркою я хочу стати?”. Бо хайп можна зловити за 5 хвилин, але він не завжди має цінність. Важливо зрозуміти — я хочу слави заради чого? Бо до однієї людини популярність притягується, як магнітом, а інша, не менш цікава, може залишатися поза увагою. Тут важливо знайти відповідь для себе».

З погляду замовника телеканалу, Тетяна Шуліка, керівниця управління виробництва художніх проєктів 1+1 Production, підкреслила значення практики для акторів: «Потрібно зніматися, навіть у маленьких ролях, не боятися короткометражок і підтримувати молодих режисерів. Адже продюсеру та замовнику важливо побачити талант актора в дії, а не лише на кастингу».

Схожу думку висловила й Ірина Храновська, головна продюсерка серіального виробництва ICTV2: «Дуже важливо, щоб образ і роль співпадали. На кастингу ми завжди відштовхуємося від простого питання — чи віримо ми цій людині. І саме тому для актора так важливо знайти своє амплуа, близьке за характером і внутрішніми рисами».

У Малій залі програма була зосереджена на практичних темах для акторів. Кастинг-директорка Орина Петрова розпочала серію зустрічей з дискусії «Норм чи стрьом в акторській професії. Те, що актори бояться запитати напряму», де говорили про найгостріші питання, які зазвичай залишаються за кадром.

Далі відбувся відкритий діалог «Актор очима режисера» за участю режисера та шоуранера Сергія Кулибишева, під час якого розглядали, яким чином режисери оцінюють акторів і що для них є ключовим у процесі співпраці. «Саме актори, які грають в епізодах, визначають рівень фільму. Уявіть: у головній ролі зірка, але поруч — слабкий епізодичний актор, який забуває текст або дивиться в камеру. Враження від фільму одразу псується. А коли навіть у найменшій ролі актор відповідає рівню головного героя — це і є ознака якісного кіно. Ба більш, саме епізодична роль може стати стартом до більшого: якщо актор зуміє проявити себе і навіть переграти головного», — наголосив Кулибишев.

Наступна розмова під назвою «Нові обличчя. Як продюсери затверджують акторів: чому одним щастить, а інші лишаються у тіні» за участю продюсерки Анни Єлісєєвої (FILM.UA) була присвячена механізмам відбору нових талантів та умовам, за яких актори отримують шанс заявити про себе. «Останнім часом ми практикуємо запускати кастинги ще на етапі девелопменту. Тобто девелопмент-пакети вже включають режисера і так званий дрімкаст. Навіть публічні пітчинги з Держкіно зараз відбуваються з дрімкастом, отже кастинг починається дуже завчасно», — підкреслила Єлісєєва.

Завершив блок діалог «Актор + агент = успіх? Правда чи міф, що з агентом в актора завжди будуть проєкти» з акторською агенткою Валерією Рубан (R Talent Agency), у межах якого обговорювали, наскільки реально агент може забезпечити актору стабільність і постійність у кар’єрі.

«Багато акторів думають: я знайшов собі агента — значить, можу сидіти і чекати, а робота сама з’явиться. Але для мене агентство — це про партнерство. Звичайно, актор може чекати, але краще так не робити». Говорячи про критерії співпраці, Рубан підкреслила важливість особистої зацікавленості та професіоналізму: «Мені має актор подобатися. Спершу — візуально, але головне — відчути щось більше. Я маю повірити в людину, а не оцінювати поверхнево. Це партнерські стосунки, де обидві сторони вкладаються».

Також експертка нагадала, що агент допомагає лише частково, а головна робота залишається за самим актором: «Щоб було зрозуміло: наявність агента — це не 100% гарантія ролей. Агент робить близько 10% роботи, а решта 90% — це ваша власна праця», — резюмувала вона.

16-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбувається за підтримки

Державного агентства України з питань кіно

Європейського Союзу та Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Інституту Адама Міцкевича «Instytut Adama Mickiewicza»

Польського Інституту у Києві

German Films

У партнерстві із Goethe-Institut в Україні

Офіційний спонсор – ARARAT

Офіційний автомобільний партнер – BMW Україна

Генеральний партнер Film Industry Office – UPHub

Офіційний ювелірний партнер – Carrera Y Carrera

Генеральний технологічний партнер – Hisense