Ретроспективи, майстер-класи та прем’єри: як минув третій день 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю

Кіномистецтво в усіх його проявах — так можна охарактеризувати третій день 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю, що об’єднав ретроспективи, конкурсні покази та спеціальні події. Цього дня глядачі могли переглянути стрічки видатних режисерів минулого та сучасні прем’єри, а також долучитися до творчих дискусій.

Розпочався день з показу фільму «Анна й вовки» / Anna and the Wolves, що увійшов до програми ретроспективи Карлоса Саури. З цієї ж програми третього дня було представлено і стрічку «Хота Саури» / Beyond Flamenco.

Далі глядачі побачили «Вечори самоти» / Afternoons of Solitude режисера Альберта Серра з програми «Фестиваль фестивалів». Також у рамках ретроспективи Віма Вендерса відбулися покази «Ілюзія світла» / A Trick of the Light та «Страх воротаря перед одинадцятиметровим» / The Goalie’s Anxiety at the Penalty Kick.

Особливу увагу цього дня привернула презентація фільму «Анж» / Ange режисера Тоні Ґатліфа, що увійшов до програми «Фестиваль фестивалів». Одразу після цього публіка змогла переглянути стрічку з програми «Сімейні цінності: діти» — «Після літа / Зв’язок мачухи» / The Stepmother’s Bond режисерки Йоланди Сентено.

Творчі події також стали важливою частиною третього дня. Зокрема, відбувся майстер-клас режисера Джо Хілла та оператора Натанієля Брауна «Танець як документальна техніка». Джо Хілл поділився з присутніми цікавими деталями щодо свого підходу в роботі: «Ми вирішили провести ряд інтерв'ю, але записати їх через рух. Це наче якби ми ставили танцівникам питання, але відповідь була б не через слова, а через мову тіла».

Знайомство з Європейською конкурсною програмою цього дня розпочалося з фільму «Шість днів навесні» / Six Days in Spring режисера Жоакіма Лафосса. Також у програмі «Найкраще з Європи» був представлений фільм «Хвилі» / Waves режисера Їржі Мадла.

Український блок фестивалю цього дня презентував стрічку «Антарктида: Щоденники війни» / Antarctica: War Diaries режисера Володимира Хомка у межах програми «Фестиваль українських кінофестивалів». Тася Пугач, одна з продюсерок фільму, відзначила особливості стрічки, які вирізняють її з-поміж інших зі схожою тематикою: «Наш фільм розповідає про першу експедицію в Антарктиду саме під час повномасштабного вторгнення. Стрічка знята учасником цієї експедиції Володимиром Хомком, і я вважаю, що саме в цьому її цінність – погляд зсередини».

Гучною подією став показ фільму Седріка Клапіша «Перетин часів» / Colours of Time, що увійшов до програми «Гала-прем’єри». У межах «Фокусу на Польщу» відбулася демонстрація стрічки «Санаторій під клепсидрою» / The Hourglass Sanatorium режисера Войцеха Єжи Гаса.

Раніше представлений у програмі «Мистецтво травми» фільм Джо Гілла «Сірник у стозі сіна» 26 вересня отримав новий етап свого життя — ексклюзивну діджитал-прем’єру на медіасервісі MEGOGO. Фільм розповідає історії українських танцівниць і протягом тижня після релізу буде доступний безкоштовно для всіх користувачів платформи.

Завершили третій день фестивалю покази двох фільмів «Спеціальна операція» / Special Operation режисера Олексія Радинського, що увійшов до Національної документальної конкурсної програми, а також стрічка «Хормейстер» / Broken Voices режисера Ондржея Провазніка з програми «Фестиваль фестивалів». Олексій Радинський розповів про надзвичайно напружені умови в яких збирали матеріали для майбутнього фільму: «Люди, які зберігали відзняті матеріали, фільмували все – вони ризикували своїм життям для того, щоби ми всі могли побачити фільм».

Окрім кінопоказів та творчих подій, цього дня стартувала секція Film Industry Office. У Будинку Архітектора відбулися заходи для кінопрофесіоналів, спрямовані на підтримку та розвиток українських кінопроєктів і кіноіндустрії загалом.

Програму відкрила Анна Мачух короткою промовою: «Наразі для наших кінематографістів відкрито дуже багато можливостей від наших партнерів. Тож бажаю вам плідної роботи».

Микола Ульянов зробив для учасників огляд можливостей, які дає програма «Креативна Європа», та розповів важливу інформацію щодо опцій, які з'являться вже у найближчому майбутньому: «Головними цілями програми є захист, розвиток та промоція європейської культурної спадщини і посилення конкурентоспроможності та потенціалу культурного і креативного секторів, зокрема аудіовізуального сектору. Саме посилення економічного потенціалу в результаті здійснення вами проєктів є особливим пріоритетом. І я повертатимусь до цього питання в ході нашої дискусії, адже це важливо, аби зрозуміти, які заявки є привабливими».

Далі відбулася панель, присвячена національним можливостям для кінематографістів, зокрема грантам та стипендіям Президента України, а також програмам Українського культурного фонду. Серед спікерів — Дмитро Решетченко, заступник виконавчої директорки з проєктної роботи УКФ, та Світлана Пазиченко, головний спеціаліст Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти.

Про можливості, які надає кіномитцям Український культурний фонд, детально розповів Дмитро Решетченко: «Особливістю Українського культурного фонду є те, що ми підтримуємо проєкти, які не є релевантними для Європи. Наприклад, тематика війни завжди викликає стриману реакцію європейських донорів, тоді як для нас це буденність, в якій ми живемо. Ми маємо все це берегти, щоб показувати світу ці злочини».

Панельна дискусія «Фінансування виробництва та просування кінопроєктів широкої глядацької аудиторії: виклики, ризики та рішення» зібрала фахівців, які комплексно обговорювали систему залучення інвестицій, партнерств і механізми досягнення комерційних результатів.

Модерувала дискусію Ольга Пантелеймонова (продюсерська компанія UPHub). До розмови долучилися Микола Ульянов («Креативна Європа»), Наталія Байдан (СЕО «Планета кіно»), Поліна Толмачова (маркетинг-директорка ICTV, ICTV2) та Світлана Данильченко (продюсерка з продакт-плейсменту та спонсорства).

Микола Ульянов розповів, що потрібно бачити експертам та Грантовому фонду, щоб оцінити потенціал проєкту, який подає команда: «Однією з головних цілей Європейського Фонду є зростання потенціалу аудіовізуального сектору, тому перспективи розповсюдження продукту мають стати інструментом посилення дій, які задіяні в ланцюгу створення аудіовізуального продукту – від незалежного продакшну до дистриб'юторів та сейлз-агентів. Щойно цей запит стає помітним, це робить заявку для грантодавця більш привабливою, оскільки відповідає загальній меті – посилює економічні спроможності, особливо конкурентоспроможність Європейського аудіовізуального сектору на глобальному ринку».

Про запити аудиторії та тенденції, які почали зароджуватись з початку повномасштабного вторгнення, детальніше розповіла Наталія Байдан, Генеральна директорка мережі кінотеатрів «Планета кіно»: «Наш глядач став дуже активно ходити на українську документалістику — це визнання майстерності й того, що наші митці можуть створювати чудові проєкти, які викликають інтерес в аудиторії. Тому нам потрібно й надалі підтримувати нашого виробника, надавати нашим митцям закінчувати роботи і доводити їх до кінотеатрів».

Поліна Толмачова, маркетинг-директорка телеканалів ICTV, ICTV2 розповіла про тенденції в секторі телебачення: «Найпопулярнішою формою у нас залишається кінопоказ і дуже цікаво спостерігати, як українські фільми конкурують з Голівудом. Я хочу привести приклад – 24 серпня, День Незалежності в Україні, і ми мали 2 лідери телепоказу в Україні. Це фільм «Песики» на Starlight та «Конотопська відьма» на 1+1. Це один із прикладів того, як у 2025 році на українському телебаченні прекрасно працюють вітчизняні фільми. І ця тенденція стосується також і складних авторських фільмів, які йдуть з хорошими рейтингами».

Світлана Данильченко дала важливі зауваження щодо роботи продюсера над пошуком партнерств: «Кожен продюсер має точно знати, на яку аудиторію він працює і про що він робить кіно. Далі – має бути розуміння, чи хоче продюсер партнерів та наскільки сильно вони будуть залучені в проєкт. Бо коли у проєкта є гроші і він не потребує спонсора, ми можемо вирішувати, чи приймаємо ми умови спонсора. Але коли фінансування немає або воно обмежене, доводиться лавірувати між тим, що хочеться зробити гарно і творчо, але хочеться і гроші заробити. Тому необхідно від початку зрозуміти, чи зайдуть комерційні спонсори на проєкт і чи ви готові віддати своє творіння під умови спонсорів».

Фото з третього дня 16-го Одеського міжнародного кінофестивалю: https://drive.google.com/drive/folders/1TCM_659kL93uSAWQDX8gQAKAy_i9XEbA

16-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбувається за підтримки

Державного агентства України з питань кіно

Європейського Союзу та Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Інституту Адама Міцкевича «Instytut Adama Mickiewicza»

Польського Інституту у Києві

German Films

У партнерстві із Goethe-Institut в Україні

Офіційний спонсор – ARARAT

Офіційний автомобільний партнер – BMW Україна

Генеральний партнер Film Industry Office – UPHub

Офіційний ювелірний партнер – Carrera Y Carrera