Четвертий день 16-го ОМКФ: європейські прем’єри, ретроспективи Саури та Вендерса й спеціальні покази

У Києві триває 16-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Четвертий день подарував глядачам насичену добірку прем’єр, ретроспективних показів та спеціальних подій.

День розпочався з показу стрічки «Великий тур» / Grand Tour режисера Міґеля Ґомеша, яка увійшла до програми «Найкраще з Європи».

Продовжили програму фільми з ретроспективи Карлоса Саури: «Кузина Ангеліка», «Стіни говорять», «Роза роз. Громадянська війна» та «Гоя: 3 травня». У секції «Фокус на Польщу» глядачі побачили стрічку «Німі дерева» / Silent Trees режисерки Аґнєшки Звєфки. Європейська конкурсна програма представила фільм «Батьківська відпустка» / Paternal Leave Алісси Юнг. Також в межах цієї програми відбулась презентація стрічки «Донька» / The Daughter Єгора Олесова. «Це історія про перші дні вторгнення. Коли я створював цей фільм, хотів, щоб іноземний глядач, перш за все, отримав певний імерсивний досвід, пережив ці події і відчув мотивацію діяти. Фільм ми знімали рівно через рік після початку вторгнення в Бучі, у будинку, який був окупований російськими солдатами», – прокоментував режисер.

У межах «Найкращого з Європи» відбувся показ стрічки «Сповнені любов’ю» / Matters of the Heart від Крістіни Розендаль. Ретроспектива Віма Вендерса цього дня була представлена фільмом «Аліса у містах» / Alice in the Cities.

Програма «Мистецтво травми» включала стрічку «Війна за мистецтво» / War on Art режисера Анджея Мієнкуса, який зазначив: «Ми провели багато досліджень ще на етапі підготовки до зйомок та задокументували чимало матеріалу, тому я не можу сказати, що нічого не знав про українське мистецтво. Проте в процесі роботи був вражений – я просто не міг уявити, наскільки фантастичною є українська культура і українське мистецтво».

У секції «Фестиваль фестивалів» глядачі переглянули «Церемонія» / The Ceremony Джека Кінґа. А в програмі «Гала-прем’єри» було представлено одразу дві стрічки: «Пізня зміна» / Late Shift режисерки Петри Вольпе та «Альфа» / Alpha Жулії Дюкорно.

Особливу увагу четвертого дня привернув спеціальний показ робіт учасників MEGOGO AI FILM FEST 2025. Також відбувся спецпоказ фільму «In Thanks We Trust» режисера Дмитра Грешка – стрічки про унікальний музичний тур українських військових музикантів платформи “Культурні сили” у США. «Ідея знімати з’явилася тоді, коли ми зрозуміли, що серед американської аудиторії є дуже велика підтримка. Спочатку ми думали, що це буде щось на кшталт відеоблогу. Але коли зібрали матеріал і виявили, що всередині цього тріпу відбувалися не просто різні концерти, а пригода за пригодою – стало зрозуміло, що це потрібно показати як кіно, яке слугуватиме медіатором між американським і українським суспільством», – розповів Микола Сєрга, військовослужбовець, музикант, засновник “Культурних сил України”.

Освітня програма фестивалю продовжилася важливими індустрійними подіями. Зокрема, відбулися майстер-класи «До ювілею FIPRESCI – 100 років кінокритики в часи війни: українська оптика» та «ФІЛЬМАР. Як нові методи роботи освітлювачів можуть зекономити бюджет фільму?». Під час другого учасники дізналися про сучасні технології освітлення та оптимізацію виробничих процесів. Гаффер Ігор Іванько наголосив на соціальному аспекті роботи: «В нас у країні зараз буде дуже багато людей з пораненнями, з інвалідністю і серед них таких, які будуть шукати роботу. Ми маємо думати про цих всіх людей. І якщо ми якимось чином можемо їм допомогти – ми маємо їм допомогти. На майданчику є купа роботи. Освітлювачі – це не тільки "залізо" тягати. Ми спокійно можемо взяти людину на візку, наприклад, на посаду "пульт ТГК" – сидіти за планшетом».

Завершив кінопрограму дня показ документальної стрічки «Уламки Світла» / Shards of light режисерів Міли Тешаєвої та Маркуса Ленца, що увійшла до Національної документальної конкурсної програми. Ця документальна стрічка – тендітний літопис, створений із великою повагою та любов’ю до героїв, жителів Бучанського району, які пережили окупацію.

Режисерка фільму підкреслила, що для неї особливо важливо було показати стрічку саме у Києві, в присутності людей, які стали героями картини. Попри біль війни та складнощі, їй хотілося продемонструвати й інший бік: «Фільм сповнений любові, поваги та запитань. Дуже багато питань, які цей фільм ставить».

Окрім кінопоказів та творчих подій, четвертий день фестивалю продовжила секція Film Industry Office, спрямована на підтримку та розвиток українських кінопроєктів і кіноіндустрії загалом. У межах секції відбулися бізнес-кластер програми ЄС «Креативна Європа», презентація конкурсу «Інноваційні лабораторії», панельна дискусія про дистрибуцію європейських фільмів та анімації в Україні, а також майстер-класи й обговорення інноваційних методів роботи в документальному кіно та анімації.

Ілля Дядик, програмний директор кінокомпанії «Артхаус Трафік», розповів про всі ланки, які проходить аудіовізуальний продукт до того, як потрапити до глядача: «Є Голлівудські студії, які займають, мабуть, половину ринку в усій Європі. Вони працюють по-іншому: у всіх них є свої представники і вони не купують кіно, а передають права кінотеатрам. У Європі ситуація інша, бо там немає великих студій. Продюсери передають права сейлз-компаніям, які поставляють продукти на кіноринки. Там незалежні кінодистриб’ютори приїжджають і домовляються про купівлю прав саме на території України».

Юлія Антипова, директорка кінотеатру «Жовтень», додала: «Кінотеатр Жовтень поки що єдиний кінотеатр, який входить до асоціації Europa Cinemas, і одне з наших головних завдань — підтримка та розповсюдження європейського контенту. Починаючи з 2017 року, ми брали участь у всіх заходах, що стосуються розповсюдження та підтримки європейського кіно, а з 2021 року вже офіційно підписали контракт».

Наталія Байдан, генеральна директорка мережі кінотеатрів «Планета кіно», підкреслила: «Європейське кіно дуже важливе та цікаве для нас, бо воно має свої традиції, і український глядач дивиться його із задоволенням. У нас уже є певна культура споживання європейського кіно, але її все одно потрібно підтримувати. Нам важливо, щоб глядач мав доступ до цікавих новітніх кінокартин, а для цього не вистачає залів та кінотеатрів».

В окремих спеціалізованих обговореннях говорили про виклики, рішення та інновації сучасної української неодокументалістики. Зокрема, детально розглянули роботу з анімацією у документальному кіно. Сергій Могильний, режисер анімації, поділився досвідом: «Нашим завданням було за допомогою анімації відтворити найжахливіші спогади головних героїв. До нас звернувся режисер, якому вже відмовили кілька європейських студій, мотивуючи це тим, що вони не розуміють жаху, який відбувається в Україні, а також не можуть вкластися в терміни роботи. Ми не відмовили і взялися за роботу. Анімація дозволила відтворити моменти, де бракувало хроніки, а також показати чутливий контент без надмірної шоковості та створити відповідний емоційний стан».

Супервайзер анімації Сергій Голубчук пояснив: «У роботі ми покладалися на професійних акторів, які відтворювали рухи на камеру. Тому багато чого робили на знімальному майданчику, а не так, як у традиційному анімаційному пайплайні, коли кожна поза чи рух вигадуються аніматором».

Виконавча продюсерка Наталі ЕльБаба розповіла про організацію роботи над стрічкою “Діти у вогні”: «Над проєктом працювали дві команди: перша — внутрішньостудійна команда супервайзерів та лідів, які відповідали за свої процеси та підказували ідеї колегам; друга команда складалася з однієї людини — Марка Пінейро, який працював над Трансформерами».

Станіслав Литвинов, режисер, розповів про застосування штучного інтелекту в документальному кіно: «Я обожнюю мистецтво, але взагалі не вмію малювати. Зробити розкадровку вручну для мене виглядає як фантастика. Тут на допомогу приходить ШІ, який може візуалізувати текст або перетворити фотографовану локацію на малюнок, де режисер робить позначки».

Про продюсування документальних фільмів із чутливим контентом як інструмент культурної дипломатії говорила Анна Слюсаренко: «Ми були дуже здивовані, коли отримали голосове повідомлення від дівчини з Сімферополя. Вона говорила прекрасною українською, хоча 10 років свого життя прожила в окупації. Для неї збереження ідентичності полягає в тому, що вона щодня читає “Кобзар” Тараса Шевченка. Дівчина підпільно вчить дітей української мови, і поки триває війна, вона має лишатися у засекреченому колі, бо розкриття її імені може коштувати життя. Було складно тримати межу між тим, щоб щось розповісти і не сказати зайвого, правильно балансувати контекст».

Досвід продюсування трилогії «Мистецтво війни» презентували Євген Мазуренко та Ірина Сахалтуєва. Режисер Мазуренко поділився: «Я колись побачив фотографію монаха, який здійснив самоспалення на знак протесту проти пригнічення буддистів. Подумав, яка це сильна людина, здатна спокійно горіти в позі лотоса. Початок війни для мене був протилежним — все горіло, і щось треба було робити. Я шукав спокійного героя в собі. Кіно про це — про звичайних людей, які прийняли рішення йти на фронт і перебувають у цьому шаленому полум’ї».

Євген Мазуренко також наголосив: «Для чого потрібне кіно? Щоб налагоджувати партнерські відносини: з іноземними партнерами та цивільними — показувати, що воювати можна не лише через агонію, а це ще й унікальна можливість зрозуміти себе та світ. Моє кіно — про чисте споглядання: як живуть люди на артилерійських позиціях, про що говорять і з чого складаються».

Продюсерка Ірина Сахалтуєва додала: «Минулого року на нашій студії вперше створили документальний фільм “Сопліка Перуна” з трилогії “Мистецтво війни”. Коли працюєш з документальним кіно, ти вже не працюєш з персонажами, а з героями — живими людьми».

Фото з четвертого дня ОМКФ:

https://new.oiff.com.ua/materials

16-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбувається за підтримки

Державного агентства України з питань кіно

Європейського Союзу та Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Інституту Адама Міцкевича «Instytut Adama Mickiewicza»

Польського Інституту у Києві

German Films

У партнерстві із Goethe-Institut в Україні

Офіційний спонсор – ARARAT

Офіційний автомобільний партнер – BMW Україна

Генеральний партнер Film Industry Office – UPHub