ЗАВТРА СВЯТО / TOMORROW IS A HOLIDAY

3 дні тому
Читати 2 хв

1987 / 20' / документальний / СРСР

На українській ордена «Знак Пошани» студії хронікально-документальних фільмів, яку частіше називали «Укркінохроніка», два роки у сценарному портфелі головного редактора лежав сценарій з «промовистою» назвою «Санітарний розрив». Про необхідність своєчасної зупинки Морозівської птахофабрики на Київщині для проведення санітарних робіт. Отже, сценарій віддали молодому режисерові, власне — дебютанту. 1987 рік — від початку Горбачовської перебудови — рік другий…

І ось результат: 20 хвилинний кінорепортаж про фабричні будні чи документальний фарс?

Держкіно України (так називалось у ті часи міністерство кінематографії) відмовляється приймати фільм і видавати дозвільне свідоцтво, тому що це є наклеп на радянську дійсність, як відзначив один з чиновників: «Це — шари у систему». Сім місяців триває боротьба. Революційні заходи Спілки кінематографістів СРСР все ж таки домагаються випуску фільму на екран.

Розклад показів:

Купити квиток

РЕЖИСЕР - СЕРГІЙ БУКОВСЬКИЙ

Біографія

Сергій Буковський народився в 1960 році в Башкирії, автономній республіці колишнього СРСР. Його батько, кінорежисер Анатолій Буковський, мама — актриса Ніна Антонова. Громадянин України. Живе у Києві.

Навчався режисурі на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Служив у лавах Радянської Армії. Понад десять років працював на Українській студії хронікально-документальних фільмів.

20-хвилинний чорно-білий фільм «Завтра свято», знятий в перші роки перебудови (1987), приніс захоплені відгуки критики, визнання професіоналів та глядацький успіх.

За 40 років роботи в кіно Сергій Буковський зняв понад 40 документальних кіно- та телефільмів. Його роботи відзначені нагородами престижних міжнародних кінофестивалів.

У 1985–1998 роках очолював Департамент документальних програм у Міжнародному Медіа Центрі «Інтерньюз» та на каналі СТБ.

Пройшов професійний тренінг як режисер у США, організований Агенцією з розвитку демократії США (USAID) у 1994 році.

У 1998–2003 роках Сергій Буковський був керівником (майстром) курсу режисерів-документалістів у Державному університеті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Його учень Ігор Стрембіцький отримав Золоту Пальмову Гілку за дипломну роботу «Подорожні» на Каннському міжнародному фестивалі (2005). Це була перша Золота Гілка в історії українського кіно.

Нині Сергій Буковський — старший викладач кафедри режисури та драматургії кіно і телебачення КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого.

Проводив майстер-класи та читав лекції у Києво-Могилянський Академії, Мюнхенській кіношколі (Інститут кіно Баварії), Колумбійському та Гарвардському університетах, Університеті Південної Каліфорнії, Чиказькому Університеті (США), Варшаві та Вроцлаві (Польща). Має міцні творчі зв'язки з документалістами, продюсерами та викладачами як в Україні, так і за її межами.

У 2014 році разом з дружиною, сценаристкою Вікторією Бондар, заснували «МайстернюDOC Сергія Буковського» для молодих кінематографістів. За час роботи Майстерні дипломні кінороботи її учасників отримали визнання та призи міжнародних кінофестивалів.

Член Національної Спілки кінематографістів України. Член Європейської та Української кіноакадемій. Член-кореспондент Національної академії мистецтв України. Народний артист України (2008).

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2004) та премії імені Василя Стуса (2023). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2021).

Вибрана фільмографія