РІФЕНШТАЛЬ / RIEFENSTAHL

Leonid Nefedovich
3 дні тому
Читати 2 хв

2024 / 115' / документальний / Німеччина

Лені Ріфеншталь вважається однією з найсуперечливіших жінок 20 століття як мисткиня і нацистська пропагандистка. Її фільми «Тріумф волі» та «Олімпія» – це досконало зрежисоване поклоніння тілу та оспівування вищих і переможців. Водночас ці образи проєктують презирство до недосконалих і слабких. Естетика Ріфеншталь сьогодні актуальна як ніколи – але чи це стосується і їхнього прихованого послання? Фільм досліджує це питання, використовуючи документи зі спадщини Ріфеншталь, зокрема приватні фільми, фотографії, записи та листи. Він розкриває фрагменти її біографії та поміщає їх у розширений історичний контекст. Як могла Ріфеншталь стати найвидатнішою режисеркою Рейху і продовжувати заперечувати свої зв'язки з Гітлером і Геббельсом? Протягом свого довгого життя після падіння нацизму вона залишалася непримиренною, зумівши контролювати й формувати свою спадщину. В особистих документах вона оплакує свої «вбиті ідеали». Ріфеншталь представляє багатьох повоєнних німців, які в листах і записаних телефонних розмовах з її маєтку мріють про організуючу руку, яка нарешті очистить «державу-діру». Тоді її творчість також пережила б ренесанс, через покоління чи два цей час міг би настати – а що, як вони мають рацію?

РЕЖИСЕР - АНДРЕС ВАЙЕЛЬ

Біографія

Ще вивчаючи психологію у Західному Берліні у 1980-х роках, Вайель закінчив курс режисури та драматургії у Кшиштофа Кесльовського в Künstlerhaus Bethanien і поставив кілька п'єс із тюремною театральною групою у виправній установі Берлін-Тегель. За його першим повнометражним документальним фільмом «Winternachtstraum» (1992) послідував документальний фільм «Balagan» (1993), який здобув Приз миру на Берлінському міжнародному кінофестивалі та Німецьку кінопремію. Тут він поєднав свою роботу в театрі з кінематографом – ще одна спільна риса, що проходить через усю його творчість.

Підхід Андреса Вайеля до створення фільмів характеризується інтенсивними дослідженнями, які іноді тривають кілька років. За свою творчу кар'єру він здобув понад п'ятдесят нагород за документальні та художні фільми, а також за театральні постановки та літературні твори, зокрема Європейську кінопремію, кілька німецьких кінопремій, премію Ґрімме та Федеральний хрест за заслуги Німеччини 1-го класу. Його п'єси були перекладені кількома мовами, поставлені на більш ніж 100 сценах і запрошені до Берлінського театру «Театртреффен», серед інших майданчиків.

Вибрана фільмографія